идти королём

1) ( переступая ногами) andare, camminare

••

2) ( перемещаться) andare, muoversi, spostarsi, passare

••

3) ( проходить) passare, trascorrere

4) (отправляться, направляться) andare, partire, recarsi, dirigersi

5) (следовать, двигаться) andare, proseguire

••

6) ( начинать какую-то деятельность) andare, mettersi

7) ( поступать) entrare, iscriversi, farsi, aderire

8) ( приближаться) avvicinarsi, venire, arrivare

9) ( доставляться) pervenire, essere recapitato

10) ( о часах) funzionare, camminare

11) ( об осадках)

12) (протекать, продвигаться) procedere, andare avanti, essere in corso

••

13) (пролегать, проходить) passare, attraversare, percorrere

14) (выделяться, исходить) uscire

15) ( делать ход в игре) muovere, giocare

16) (расходоваться, употребляться) andare, essere usato [impiegato]

••

17) (находить сбыт, продаваться) andare, vendersi

18) (причитаться, следовать) spettare, venire pagato [corrisposto]

19) (быть подходящим, соответствовать) andare bene, stare bene, essere adatto

••

20) (ставиться, исполняться) darsi

21) ( предназначаться) andare, essere destinato

22) (касаться - о споре, беседе и т.п.) riguardare

••

23) (соглашаться, поддаваться) acconsentire, accettare

••

24)

* * *

1) (двигаться, переступая ногами) andare (a piedi), camminare vi (a), venire vi (e)

2) (двигаться, перемещаться) andare vi (e), venire vi (e), passare vi (e), transitare vi (e) ( только о средстве транспорта)

3) (отправляться, направляться куда-л.) andare vi (e), muoversi; partire vi (e)

4) (следовать, двигаться в каком-л. направлении) andare vi (e), muoversi, perseguire vt

5) (на что - поступать каким-л. образом) andare vt, accettare vt; andare / venire incontro a

6) (в + мн., + на - вступать куда-л., приступать к каким-л. действиям) andare vt, entrare vi (e)

7) (за кем - следовать кому-л. в чём-л.) seguire vt, imitare vt

8) (перемещаться, быть в движении) pervenire vi (e), muoversi, viaggiare vi (a)

9) (приближаться, появляться) arrivare vi (e), avvicinarsi

10) (о механизме; быть в действии) funzionare vi (a), lavorare vi (a)

11) ( об осадках)

12) (протекать, длиться, совершаться) andare vi (e), passare vi (e), procedere vi (e)

13) (пролегать, быть расположенным где-л.) andare vi ( per qc), passare vi (e) ( attraverso qc); estendersi ( lungo qc)

14) (выделяться, исходить откуда-либо) uscire vi (e) ( da qc), provenire vi (e) ( da qc), fuoriuscire vi (e) ( da qc), sgorgare vi (e) ( da qc)

15) ( делать ход в игре) giocare vt, muovere vt

16) ( быть нужным) essere usato / utilizzato, servire vi (e) (per + inf)

17) ( распродаваться) andare vi (e), avere smercio

18) (соответствовать, подходить) confare vi (a), corrispondere vi (a); entrarci

19) (быть к лицу, подходить) andare vi (e), andare / stare bene, confare vi (e)

20) (о чём-л. вбиваемом, надеваемом) entrare vi (e), penetrare vi (e)

21) (исполняться, ставиться - о пьесе, фильме) dare vt; recitare vt ( о театре); proiettare vt ( о фильме)

22) (с предлогами в, на и существительным; перев. по-разному через глаголы со схожим значением)

23) прост. (Идёт!) D'accordo! Mi sta bene! Ci sto! разг.

24) ( указание на тему)

••

* * *

1) gener. fare la strada, fare la strada a piedi, affarsi, calcarsi, costeggiare, piovere, plorare (о дожде), andare, andare 12) (per) (о возрасте), andare come una pittura, andare d'incanto (+D), camminare, camminare (о делах и т.п.), condursi, gragnolare (о граде), infilare, marciare, nevicare (e, a), pigliare, rappresentarsi (о пьесе, опере), recarsi, reggersi (о предприятии, делах), secondare (çà+I), seguire, seguire (çà+ I), seguitare (çà+I), stare, stare come una pittura, stare d'incanto (+D)

2) poet. gire, ire

3) theatre. andare (su) (о пьесе и т.п.)

• ИДТИ/ПОЙТИ <ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ> ВА-БАНК

[VP; subj: human; more often pfv; fixed WO]

=====

⇒ to act desperately, putting everything at risk (usu. striving to achieve sth. significant):

- X пошёл ва-банк≈ X put everything on the line;

- X (went ahead and) risked everything (all);

- X went for broke;

- X shot the works;

- [in limited contexts] X went for the jackpot;

- X risked everything (it all) on one throw (of the dice).

     ♦ Королёва предупредили, что прежний темп работы после выписки из больницы равносилен для него смертному приговору... Но длительный отдых в то время означал для Королева нечто вполне определённое: провал попытки обогнать американцев с выводом человека на орбиту... Королев пошёл ва-банк... До того он состязался со временем и с косной технологией; теперь вступил в поединок с самой смертью (Владимиров 1). Korolyov was warned that for him to continue to work after his release from hospital at the same pace as before would be equivalent to a death sentence....But to take a long convalescence at that time would have meant only one thing for Korolyov: the failure of the attempt to overtake the Americans in the race to put a man into orbit.... Korolyov decided to go ahead and risk every thing.... Previously he had been competing with time and with inadequate technology; now he entered into a duel with death itself (1a).

     ♦ [author's usage] Прохор приглядывался, выжидал, думал. Встретился с Сударем. Убил с ним Копытова, завладел оружием. Проверил Сударя на мелочах. А завтра решил сыграть ва-банк (Семёнов 1). Prokhor examined his surroundings, bided his time and thought. Then he met Squire. Together they murdered Kopytov and gained possession of his revolver. He tested Squire in various minor enterprises. And now tomorrow he had resolved to go for the jackpot (1a).

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

to act desperately, putting everything at risk ( usu. striving to achieve sth. significant)

X пошёл ва-банк - X put everything on the line

• ИДТИ/ПОЙТИ <ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ> ВА-БАНК

[VP; subj: human; more often pfv; fixed WO]

=====

⇒ to act desperately, putting everything at risk (usu. striving to achieve sth. significant):

- X пошёл ва-банк≈ X put everything on the line;

- X (went ahead and) risked everything (all);

- X went for broke;

- X shot the works;

- [in limited contexts] X went for the jackpot;

- X risked everything (it all) on one throw (of the dice).

     ♦ Королёва предупредили, что прежний темп работы после выписки из больницы равносилен для него смертному приговору... Но длительный отдых в то время означал для Королева нечто вполне определённое: провал попытки обогнать американцев с выводом человека на орбиту... Королев пошёл ва-банк... До того он состязался со временем и с косной технологией; теперь вступил в поединок с самой смертью (Владимиров 1). Korolyov was warned that for him to continue to work after his release from hospital at the same pace as before would be equivalent to a death sentence....But to take a long convalescence at that time would have meant only one thing for Korolyov: the failure of the attempt to overtake the Americans in the race to put a man into orbit.... Korolyov decided to go ahead and risk every thing.... Previously he had been competing with time and with inadequate technology; now he entered into a duel with death itself (1a).

     ♦ [author's usage] Прохор приглядывался, выжидал, думал. Встретился с Сударем. Убил с ним Копытова, завладел оружием. Проверил Сударя на мелочах. А завтра решил сыграть ва-банк (Семёнов 1). Prokhor examined his surroundings, bided his time and thought. Then he met Squire. Together they murdered Kopytov and gained possession of his revolver. He tested Squire in various minor enterprises. And now tomorrow he had resolved to go for the jackpot (1a).

• ИДТИ/ПОЙТИ <ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ> ВА-БАНК

[VP; subj: human; more often pfv; fixed WO]

=====

⇒ to act desperately, putting everything at risk (usu. striving to achieve sth. significant):

- X пошёл ва-банк≈ X put everything on the line;

- X (went ahead and) risked everything (all);

- X went for broke;

- X shot the works;

- [in limited contexts] X went for the jackpot;

- X risked everything (it all) on one throw (of the dice).

     ♦ Королёва предупредили, что прежний темп работы после выписки из больницы равносилен для него смертному приговору... Но длительный отдых в то время означал для Королева нечто вполне определённое: провал попытки обогнать американцев с выводом человека на орбиту... Королев пошёл ва-банк... До того он состязался со временем и с косной технологией; теперь вступил в поединок с самой смертью (Владимиров 1). Korolyov was warned that for him to continue to work after his release from hospital at the same pace as before would be equivalent to a death sentence....But to take a long convalescence at that time would have meant only one thing for Korolyov: the failure of the attempt to overtake the Americans in the race to put a man into orbit.... Korolyov decided to go ahead and risk every thing.... Previously he had been competing with time and with inadequate technology; now he entered into a duel with death itself (1a).

     ♦ [author's usage] Прохор приглядывался, выжидал, думал. Встретился с Сударем. Убил с ним Копытова, завладел оружием. Проверил Сударя на мелочах. А завтра решил сыграть ва-банк (Семёнов 1). Prokhor examined his surroundings, bided his time and thought. Then he met Squire. Together they murdered Kopytov and gained possession of his revolver. He tested Squire in various minor enterprises. And now tomorrow he had resolved to go for the jackpot (1a).

• ИДТИ/ПОЙТИ <ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ> ВА-БАНК

[VP; subj: human; more often pfv; fixed WO]

=====

⇒ to act desperately, putting everything at risk (usu. striving to achieve sth. significant):

- X пошёл ва-банк≈ X put everything on the line;

- X (went ahead and) risked everything (all);

- X went for broke;

- X shot the works;

- [in limited contexts] X went for the jackpot;

- X risked everything (it all) on one throw (of the dice).

     ♦ Королёва предупредили, что прежний темп работы после выписки из больницы равносилен для него смертному приговору... Но длительный отдых в то время означал для Королева нечто вполне определённое: провал попытки обогнать американцев с выводом человека на орбиту... Королев пошёл ва-банк... До того он состязался со временем и с косной технологией; теперь вступил в поединок с самой смертью (Владимиров 1). Korolyov was warned that for him to continue to work after his release from hospital at the same pace as before would be equivalent to a death sentence....But to take a long convalescence at that time would have meant only one thing for Korolyov: the failure of the attempt to overtake the Americans in the race to put a man into orbit.... Korolyov decided to go ahead and risk every thing.... Previously he had been competing with time and with inadequate technology; now he entered into a duel with death itself (1a).

     ♦ [author's usage] Прохор приглядывался, выжидал, думал. Встретился с Сударем. Убил с ним Копытова, завладел оружием. Проверил Сударя на мелочах. А завтра решил сыграть ва-банк (Семёнов 1). Prokhor examined his surroundings, bided his time and thought. Then he met Squire. Together they murdered Kopytov and gained possession of his revolver. He tested Squire in various minor enterprises. And now tomorrow he had resolved to go for the jackpot (1a).

1. (в разн. знач.) go*; (пешком тж.) walk

2. тк. неопред. (в пр.; носить) wear* (d.)

3. (в, на вн.; посещать) go* (to), attend (d.); (к кому-л.) visit (d.), go* to see (d.)

4. (о поездах, пароходах и т. п.) run*

5. ( о часах) go*

6. ( в игре) lead*, play; шахм. move

7. тк. неопред. (за тв.; ухаживать) tend (d.), take* care (of); (за больным и т. п. тж.) nurse (d.)

8. тк. неопред. ( о деньгах) go*, pass

изойти

1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];

2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];

3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];

4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];

5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];

6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;

7) (везде побывать) - см. Исхаживать.

* * *

1) (выходить откуда-л.), вихо́дити

2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити

3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти

3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

и Недалеко нрч.

1) недалеко, (ум. недалечко), неподалеку, (ум. неподалечку), (пров.) неподалеці, неподалець, (вблизи) поблизу, (близко) близько. [Він живе недалеко (Київ). Довбишів двір був недалеко (Н.-Лев.). Махніть навпрошки, - це недалечко (А. Любч.). Тут поблизу лежить людина (Крим.). Побачивши так близько берег той (Грінч.)]. -ко от кого, от чего - недалеко (ум. недалечко) від кого (редко кого), чого (редко від чого), неподалеку (ум. неподалечку) кого, чого, (пров.) неподалеці від кого, від чого, (друг от друга ещё) неподалець з ким, (вблизи) близько, поблизу кого, чого. [Недалеко Стародуба стали відпочити (Рудан.). Став возик недалечко од мене (М. Вовч.). Недалечко села пасеться свиня (Рудч.). Неподалечку нас майнула постать (Корол.). Той другий дуб, - од першого неподалеці, - і той обтрушено (Борз.). Ми неподалець з ними живемо (Новомоск.). Близько ліжка неньки спали в колисці (діти) (Л. Укр.)]. -ко уйти (уехать) (перен.) - недалеко заїхати;

2) сказ. безл. предл. - недалеко. [Недалеко до кінця (П. Тичина). До Жилянської вулиці було недалеко (В. Підмог.)]. До берега -ко - до берега недалеко. -ко от счастья, от тюрьмы - недалеко від (до) щастя, від (до) в'язниці. -ко и праздник - скоро (незабаром) і свято. -ко ходить за примером - недалеко йти (ходити) по приклад; недалеко шукати прикладу.

* * *

тж. недалек`о; нареч.

порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -

1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];

2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.

* * *

1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

6) воен. поря́док

7) биол. поря́док

8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́